висікати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
висікання — я, с. Дія за знач. висікати 1), 2) … Український тлумачний словник
висікатися — а/ється, недок., ви/сіктися, ічеться, док. 1) розм. Розщеплюючись на кінцях, відламуватися дрібними частинками, випадати (про волосся, волос). || Розлазитися по нитці на згинах, краях одежі (про тканини). 2) Тільки недок. Пас. до висікати 1) … Український тлумачний словник
висікти — див. висікати … Український тлумачний словник
повисікати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Висікти з каменю, на (в) камені все чи багато чого небудь, у багатьох місцях. 2) заст. Покарати, побивши різками, канчуками і т. ін. всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
вирубувати — 1) (зрубувати певну кількість дерев, ліс тощо), вирубати, вирубати, висікати, висікти 2) (рубаючи, тешучи, виготовляти що н. із дерева, каменю тощо), вирубати, вирубати, витісувати, витесати, висікати, висікти … Словник синонімів української мови
видовбувати — видовбати (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому н.), вирубувати, вирубати, висікати, висікти, вижолоблювати, вижолобити … Словник синонімів української мови
вирубувати — ую, уєш і вируба/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/рубати, аю, аєш, док., перех. 1) Рубаючи, звалювати з кореня все на якій небудь ділянці (кущі, дерева і т. ін.). || Зрубувати, обравши серед інших за якими небудь ознаками. 2) Рубаючи, виймати,… … Український тлумачний словник
видѣниѥ — ВИДѢНИ|Ѥ (474), А с. 1.Восприятие зрением, видение; обозрение, осмотр; созерцание: игранiѥ и плѩсаниѥ и гудениѥ. входѩщемъ въстати всемъ. да не осквьрнѩть имъ чювьсва. видѣниѥмь и слышаниѥмь. по оч҃кому повелѣнию. КН 1280, 513в; множицею на… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
насічка — и, ж. 1) тільки насі/чка. Дія за знач. насікати, насікти. 2) Зарубка, нарізка на чому небудь. 3) Висічений на металі, камені і т. ін. та оздоблений іншим металом рисунок для прикраси … Український тлумачний словник
